Автоматизована система доїння

Які переваги забезпечує фермерам автоматизована система доїння? І що фермери можуть отримати від такої провідної технології? 

Якби вам хтось раніше сказав, що корів будуть доїти роботи, ви би повірили? 

Насправді технологія роботизованого доїння, також відома як системи добровільного або автоматизована система доїння (AMS), бере свій початок у 1992 році, коли в Нідерландах було встановлено перший автоматизований доїльний зал. 

Особливістю установки є те, що вона не потребує безпосередньої допомоги доїльного персоналу. Насправді робот складається з роботизованої руки, розміщеної в доїльному стійлі, яка під’єднує дійкову гуму до дійок корови. Крім того, тварин не заганяють в доїльний зал в певний час, а вони заходять туди самі, коли хочуть, щоб їх подоїли. 

Навіщо вам обирати роботизоване доїння? 

Тут ми зібрали деякі з основних причин, чому фермери починають або повинні почати оцінювати перехід від стандартного доїння до автоматизованої системи доїння AMS: 

• Кращі та швидші рішення. Програма керування доїльним роботом надає велику кількість інформації, що дозволяє фермеру швидше приймати кращі управлінські рішення. Завдяки роботу обсяг даних про молоко, здоров’я та поведінку корів є величезним. Крім того, це можна відобразити у простих візуальних звітах, аналізі та інформації, які стають зручним джерелом для кращих рішень щодо покращення здоров’я, продуктивності та якості молока. Крім того, фермерам доступний широкий спектр ключових показників ефективності та функціональних можливостей будь-де, де вони забажають, на ноутбуках чи мобільних пристроях. Це дає змогу переглядати та контролювати роботу системи, відстежувати розпорядок дня та оновлювати індивідуальні дані корів або змінювати налаштування системи.
• Зниження навантаження. У той час як пошук робочої сили стає все більш важкою проблемою в молочному скотарстві, використання роботів дозволяє фермерам витрачати менше грошей на оплату праці. Насправді фактором успіху ферми, де доять роботи, є структурована робота, а це означає, що ефективність праці висока, а технічні результати хороші. Доїльний зал автоматично задає робочий ритм на фермі а з роботом фермер повинен самостійно організовувати цей ритм. Коротше кажучи, AMS вимагає змін в управлінні фермою, що дасть фермеру кращу якість життя та покращить умови праці для більш ефективного управління стадом.
• Більше молока з меншою кількістю корів. Доїльний робот доїть близько 2000 літрів молока на добу в залежності від продуктивності корів, швидкості доїння та налаштування. Після початкового перехідного періоду, під час якого і корови і фермер повинні звикнути до нового методу доїння, фермери, які переходять від традиційних доїльних апаратів до роботів бачать збільшення продуктивності, покращення здоров’я виміні та зменшення кількості соматичних клітин в молоці.

Які переваги ви побачите при переході від традиційного доїння до AMS?  

Хоча технологія роботизованого доїння дуже схожа на традиційне, є відмінності: 

• Корови вибирають, щоб їх доїли. Як ми вже зазначали раніше, AMS означає, що корови добровільно потрапляють на доїльну станцію без втручання доярки. Існують системи з повністю вільним рухом корів і системи, де корови керуються автоматичними селекційними воротами з ідентифікацією. В останньому випадку, коли настає час доїння, корів збирають в залі очікування, щоб увійти до робота. Це забезпечує спокійне середовище без стресу порівняно з традиційними системами, коли корів змушують відвідувати зону очікування для доїння 2-3 рази на день.
• Коротші інтервали, більше молока. Інтервал між одним і другим доїнням коротший з використанням AMS. Добровільне відвідування є важливим фактором успіху, оскільки це більш природна концепція. Фактично, корів можна доїти частіше, клітини спорожняються раніше і таким чином виробляється більше нового молока. Продуктивність молока знижується, якщо проміжок між двома доїннями триває більше восьми годин.
• Роботизовані системи доять чверті виміни. Цей спосіб більш здоровий і менш стресовий для дійок і дозволяє більш повно видоїти чверті виміні. Крім того це мінімізує ризик «сліпого» доїння, яке є досить частим у традиційних системах, де доїльні стакани продовжують видоювання вже порожніх чвертей. Крім того для кожної чверті є датчики, які вимірюють потік, провідність і температуру, а також інші можливі аномалії, наприклад виявлення крові в молоці. Також є можливість задавати фази пульсації, частоти та співвідношення на чверть.